|
 Subaru В9 Tribeca - новинка? Так повно вам! «Сірі» дилери, як завжди, виявилися прозорливіше своїх «білих» колег і досить успішно наповнили жаждавший «свіжої крові» ринок несертифікованими екземплярами. Загалом, «офіціали» спізнилися, щоправда, кроссовер від цього навряд чи сильно втратить - занадто вуж неоднозначний продукт запропонували японці
На перший погляд він такий же, як всі його конкуренти: у салоні п'ять повноцінних посадкових місць (семиместние машини до нас не везуть), «полкуба» простору в багажнику й дві з половиною сотні «коней» під капотом. Переваги американців у цьому питанні як і раніше досить консервативні. Під стать їм і комфорт. Навкруги підсклянники, ніші, затиски, бокси, «бардачки»... Сидіти зручно, але самі крісла при цьому спрофилировани, на жаль, посередньо й скільки-небудь виразною бічною підтримкою традиційно не радують. «Ножник» (стояночний гальмо по-американски) для середньостатистичного європейця - мучення, як, втім, і тільки вертикальне настроювання рулячи. Остання, щоправда, компенсується найширшим діапазоном регулювання крісел, але зміна вильоту стовпчику, на мій погляд, однаково б не перешкодило. Загалом, розглядати Tribeca як просто американський кроссовер нецікаво й абсолютно даремно. Все вищесказане рівною мірою можна віднести й до того ж Infiniti FX, і до Nissan Murano, і до Lexus RX, і навіть до майже європейського VW Touareg. Інша справа дизайн...
Гарний Tribeca чи ні - справа смаку. Його можна любити, можна ненавидіти, але те, що автомобіль оригінальний і на 100% пізнаваний, заперечувати безглуздо. Зовнішність Subaru почасти парадоксальна й у чомусь навіть спірна. Споконвічне протистояння моди й стилю явно дозволено на користь останнього. Навмисна експресивність, нетрадиційність виконання, відмова від класичних пропорцій - це виклик, та сама «свіжа кров», у якій у свій час бідували практично всі «застряглі» у брутальному мілітаризмі виробники. Першопрохідниками дизайнери Subaru, зрозуміла справа, не стали, але й момент не упустили. Втім, хто не бачив Tribeca... «Просунутого» обивателя він уже не здивує - за останні рік-півтора автомобілів цей не просто примелькався, а навіть встиг поднадоесть. Так що звернемося до внутрішнього миру кроссовера, тим більше що дизайн екстер'єру в порівнянні з інтер'єром - аперитив перед трапезою.
Його футуристичне оформлення - эстетическое одкровення. Космічна стилістика, чітка графічна побудова деталей, спритно обіграна симетрія... І адже кожний дріб'язок при цьому, будь те яка-небудь кнопка на центральній консолі або «баранчик» на одному з подрулевих важелів, залишається функціонально навантаженої. Загалом, якщо не загострювати уваги на традиційно сильному захопленні дизайнерів відверто бюджетними матеріалами, - п'ять балів з п'яти. З ергономікою, щоправда, в Tribeca гірше. Основне встаткування начебто б на своїх місцях - «клімат», світло, магнітола... Кнопок забагато, спочатку, звичайно, прийде звикати, але через якийсь час місце розташування більшості з них визначається буквально наосліп. А от з «наверненим» сенсорним дисплеєм, що вінчає центральну консоль, так просто не обробишся. Запропонований інтерфейс занадто складний, і освоїтися з ним за пару хвилин не вдасться, ця справа навіть не напівгодини. По тій же причині не радив би користуватися ним у русі - відволікає, причому не тільки внутрішніми хитросплетеннями. Питання в тому числі й у не занадто вдалому його розташуванні - щоб пробігтися по доступних сторінках, водієві прийде тягтися. Так і акселератор «пережати» недовго, але ж під капот^-те не що-небудь, а фірмовий «оппозитник»...
«Boxer» - одна із двох заповідей, що виконують беззаперечно, на яких, як на китах, «Subaru» коштує споконвічно. Друга - симетричний повний привід. Але спочатку про мотор. Перше, що варто усвідомити відразу, - драйву в цьому авто немає й не буде. Для двотонного SUV 3-літрового 245-сильного движка явно обмаль, другу «сотню», приміром, він розмінює майже за 9,7 секунди, що на дві десяті повільніше менш харизматичного Nissan Murano. По звичках Tribeca - середньостатистичний «американець», що просто непогано їде, не більше того. Щирих «субаристов» це швидше за все розбудує, але якщо розглядати кроссовер з погляду «нудьгуючого обивателя», цей єдино можливий тандем 6-циліндрового мотора й 5-східчастої секвентальной АКП дуже навіть непоганий. Забезпечуючи рівну тягу у всьому діапазоні оборотів, він без видимих зусиль розганяє кроссовер до максимальних 195 км/ч, адекватно озиваючись і на педаль акселератора, і на примусове переміщення важеля. Супровідні при цьому кожне перемикання затримки, звичайно, помітні, але аж ніяк не критичні, тим більше що у водія завжди їсти можливість активувати спортивний режим - тоді Tribeca і їде ровнее, і розганяє получше.
Тут, до речі, по ідеї, повинні були розкритися всі принадності фірмової «субаровской» системи повного приводу, але тільки в теорії, на практиці ж цей SUV як дві краплі води схожі на побратимів-конкурентів. Так, траєкторії поворотів стабільні, але на високих швидкостях від сильних кренів не рятує навіть конструктивно занижений центр ваги; зв'язок кермо забезпечує, що пристойну зворотну, проте залишається легенею навіть після 150 км/ч; гальма гарні, але до ефективності навіть просто «импрезовских» їм дуже далеко... Навряд чи хтось буде харчувати ілюзії й із приводу внедорожних якостей кроссовера. Маючи 180-міліметровий дорожній просвіт, невисокий замет він, звичайно, подужає, але в бруд я б його не заганяв - дорожче вийде
Загалом, Tribeca хоч і Subaru, але далеко не типовий - не злий, не спортивний, аж ніяк не аскетичний і, якщо відволіктися від дизайну, абсолютно не оригінальний. Отака рок-н-ролльная попса, масовий комерційний проект, розрахований на прибуток, - у цьому випадку на споконвічну заокеанську любов до всього великого. Але саме таких проектів сьогодні, на жаль, предосить.
|
