|
На жаль, виявив у свого Форестера (St. 1998 р.в.) істотний конструктивний дефект, що приводить до поступового виходу з ладу радіатора охолодної рідини. Я вже чув від власників цього автомобіля про радіаторні проблеми, але не приймав у серьез. Але от і сам зштовхнувся. Усе один по одному - після року власної експлуатації (брав трьохліткові) почав підтікати радіатор. Попередній огляд ні чого не дав, ні ударів, ні деформації, ні перекосів немає. Абсолютно рівний радіатор. Зняв і тоді виявив сплющивание самої нижньої секції ґрат, причому по обидва боки симетрично, у певних місцях. Судячи із цілісності губчатих ущільнювачів і кріпильних елементів, до мене радіатор ні хто не знімав і навіть не намагався. Тому зовнішній вплив малоймовірно.
 Припустив, що можливо цей наслідок попередньої експлуатації й списав косяк на колишнього власника. Текти виявилася у шві, яким алюмінієві ґрати кріпляться до пластикового боковине з патрубками. Фахівці сказали, що по який те причині пластикова боковина як би зрушилася вниз щодо ґрат і тому з`явилася тріщина. Спробували заклеїти, але попередили, що це не на довго й що потрібно міняти радіатор. Рідний радіатор для Форестера швидко знайти не вдалося, взяв від турбовой Ипрезы. Вони абсолютно ідентичні й взаємозамінні. Єдина відмінність - це нижній вихідний патрубок. У Форестера він небагато нахилений униз, а в Импрезы він виходить під прямим кутом. При установці цей патрубок злегка вперся в підніжку на якій коштує бачок для охолодної рідини, але підігнувши підніжку нагору всього на кілька міліметрів ця неприємність була вирішена й радіатор устав як отут і був. Я зітхнув з полегшенням і вирішив, що тепер всі проблеми за. Але, проїздивши всього два місяці, я із профілактичним оглядом заглянув у нижню частину радіатора. Треба сказати, що позаду через вентилятори взагалі ні чого не видно. Виявив я проблему випадково й тільки попереду, коли знімав бампер і передню балку. И...!!! Прості слова скінчилися, почалися матірні!
У тих же самих місцях почався той же процес - сплющивание нижньої секції радіаторних ґрат. Зіставивши ці дві події й проаналізувавши конструкцію кріплення радіатора, зрозумів що проблема в кріпленні. Справа в тому, що нижнє ребро металевої рами (на мал. позначено #1), у якій коштують самі радіаторні ґрати (на мал. позначене #2), має дві штирові опори (на мал. позначено #3). Але опори перебувають не по краях, а відступають від краю на 15-20 див. Самі ж пластикові боковины радіатора (на мал. позначено #4), як би перебувають у підвішеному стані й не опираються об раму. Єдине кріплення боковин у край нижньої частини рами, скоріше кріпить раму до боковине, адже на цих краях зроблені вирізи для шва й твердість конструкції недостатня. Край може відгинатися під навантаженням в області вирізу. А сам радіатор представляє із себе конструкцію з відносно легкою серединою й важкими краями
У такий спосіб радіаторні ґрати опираються своїм нижнім ребром об раму (на мал. жовті стрілки) і від центра до штиря має гарну твердість опори (зелена область до зеленої стрілки). А від штиря до краю (область червоних стрілок) пластикова боковина стосується рами тільки в крапці, де рама має мінімальну твердість. І весь край від штиря має тенденцію до згину вниз (більша червона стрілка).
У результаті маємо наступне. Напевно многим на наших дорогах доводилося на швидкості налітати на горбок або в ямку, коли передні амортизатори пробиває до отбойников. Отоді пластикові боковины радіатора наповнені охолодною рідиною й имеющие вагою порядку 3-3,5кг при різкому вертикальному прискоренні спрямовуються вниз і не знайшовши потрібної твердості або опори згинають нижнє ребро радіаторних ґрат і мнуть нижню секцію пластин. А як у першому випадку ще й ламають пластикову грань кріпильного шва.
Усувається ця небезпека досить легко. Тому що середня частина вже має достатню твердість кріплення до рами, то необхідно зміцнити краю радіатора. Під самі краї нижнього ребра рами радіатора потрібно підставити додаткові опори із щільної гуми, благо там є на рамі кузова потрібна "поличка". Я цю опору виготовив зі старого отбойника амортизатора, обрізавши його до потрібної висоти. Тепер при черговій ямці або горбку радіатор рівномірно й пружно опирається всім своїм нижнім ребром об раму й не деформується
Цікаво, чому японці зробили таке кріплення тільки для одного радіатора? Адже радіатор кондиціонера грамотно коштує на опорах, які перебувають прямо по краях, а нижня частина рами представляє із себе єдине ребро жорсткості. Тому з ним таких проблем не відбувається. А може бути, вони не представляють наших доріг і не знають як це амортизатор може пробити до отбойника? Хоча могли б для позашляховиків передбачити таку ймовірність
Припущу, що все сказане для Форика справедливо й для Импрезы, раз вуж радіатори в них ідентичні, те й кріплення видиме схожі
Загалом, буду рад якщо комусь моя стаття придасться й праці не пропадуть даром.
Вадим Скальский (vis_home@mail.ru)
Автомир
|
