|
|
Відвідавши штаб-квартиру Subaru World Rally Team у Бенбери (Англія) ви, безсумнівно, побачите вражаючу кількість відполірованих виробів зі срібла на полках. З моменту підстави в 1989 році команда Субару була заявлена в 39 перегонах WRC, кількаразовий фініш на подіумі дозволив зібрати сотні трофеїв за досягнуті успіхи. Трофеї вибудувані в шафах і на полках усюди, але, безсумнівно, найбільш вражаюча колекція перебуває в головному будинку команди, поруч із офісом директора Дэвида Лэпворса (David Lapworth). Відразу після прильоту з Мехіко ми попросили Дэвида вибрати п`ять його улюблених трофеїв і пояснити, чому вони настільки значимі.
Трофей № 1 - Краща раллийная машина 1997 року
Це нагорода журналу Автоспорт (Autosport ) виграна Импрезой WRC97. Машина була першої, побудованої за новими стандартами WRC і, якщо згадати 1997 рік, вона точно охарактеризує, на що були схожі WRC машини. Відразу ж вигравши перші три етапи (Монте Карло, Швеція, Кенія) машина завзято добувала титул для Субару в тім році. Її характеристики встановили планку для інших команд. До сьогоднішнього дня вона залишається найбільш успішної раллийной машиною й цією нагородою - гарне нагадування того проекту.
Трофей № 2 - Tour de Corse 1997 року
Це було ралі, у якому Колин Макрей (Colin McRae) переміг Карлоса Сайнса (Carlos Sainz) у ході самої захоплюючої битви з коли-небудь, мною бачених. Це трапилося в один з останніх днів перегони й Карлос, що управляв Фордом, вигравав у Макрея на Субару. Усе виглядало так, начебто Карлос удержить лідерство до кінця, але на сервісі перед гонкою початок дощити, що трохи змістило акценти. Обоє гонщика вибрали проміжні шини, Карлос показав непоганий час у ході фінального тесту. Але Колин поднажал і показав одне із кращих водінь на етапі у своїй кар`єрі й переміг, вигравши 8 секунд.
Трофей № 3 - Tour de Corse 2003 року
Ще одна перемога на Корсиці, але ця нагорода особлива, тому що ми навіть не стартували на етапі. Я впевнений, всі добре пам`ятають цей етап, на якому Питер розбив машину під час тесту й ми працювали всю ніч, щоб відновити її й бути готовими до старту наступного дня. Питер вилетів із траси й урізався в телеграфний стовп, машина одержала безліч ушкоджень. Коли ми подивилися на те, що залишилося, наша перша думка була не про те, як це відновлювати, а про те, як ми знайдемо заміну. Нам довелося показати всі, на що ми здатні й повозитися з погнутим корпусом у рихтувальній майстерні, що ми виявили на околицях міста Аяччо. Зрештою, Питер домігся перемоги, а команда техніків, що створили маленьке чудо, одержала заслужену нагороду.
Трофей № 4 - Аргентина 1999 рік
Час від часу виникають якісь змагання між гонщиками у твоїй власній команді - це нікому не потрібно й це дуже погано. Ця нагороду виграв Юха Канкунен (Juha Kankkunen) на ралі Аргентини в 1999 році й вона ознаменувала початок періоду, протягом якого Юха і його товариш по команді Ричард Барнс увесь час намагалися щось довести. Ричард лідирував на фінальному етапі, Юха відставав на секунду, усе йшло до 1 і 2 місцю. Але замість того, щоб небагато зменшити темп і зменшити ймовірність помилки на останніх кілометрах, Юха поднажал і украв перемогу в Ричарда, вигравши 2,5 секунди. Як і передбачалося, Ричард цього так не залишив і протягом наступних двох етапів ця парочка сильно давила один на одного. Ричард помстився за Аргентину, перемігши в Греції, а через двоє перегонів у Фінляндії, Юха й Ричард зміркували 1 і 2 місце, а Канкунен був знову першим.
Перемога у світовому чемпіонаті 2003
«Непогано виглядає, не чи правда? Його возили в Японію на промоушн Субару на кілька тижнів. Ми завжди раді його поверненню в Бенбери.
|
